Торгівля заставним майном так і не стала масовим явищем в Україну
“Хоча рік тому цей ринок здавався дуже перспективним”, – говорить директор Української тендерної системи Денис Дрозд. Він організував заставну біржу в 2008-му. Тоді бізнесмен припустив, що з кризою і погіршенням платіжної дисципліни банківських позичальників на наш ринок буде викинуто велику кількість дешевих застав за кредитами: квартир, авто, земельних ділянок і т. п.
За минулий рік банки справді виставили на продаж чимало застав (на інтернет-сайтах тільки першої десятки фінустанов значиться більше 5000 оголошень про продаж заставного майна). Однак угод полягає не так вже й багато. «На практиці реалізується тільки 20% виставлених на продаж застав», – говорить директор ТОВ «Діброва» (Українська інтернет-біржа) Станіслав Шкуринський.
«Навесні покупці досить активно цікавилися кредитними заставами, – розповідає директор компанії« Кредитна консультація »Андрій Половченко. – Але вони зіштовхувалися з двома проблемами: або застава була надто дорогим у порівнянні з аналогічними об’єктами на ринку, або існувала ймовірність того, що колишній власник майна оскаржить рішення суду про вилучення застави і поверне його у свою власність ». Ціна заставного майна та наявність юридичних ризиків залежать від процедури придбання застави, а саме від того, хто його продав: сам позичальник (добровільно) або фінустанова від його імені, або банк або Державна виконавча служба (ДВС) за рішенням суду про відчуження застави.
Як правило, якщо позичальник продає заставу добровільно, то прагне зробити це не дешевше продавців аналогічних об’єктів на ринку. З початку кризи вартість застав за кредитами фізосіб (автомобілів, квартир) зменшилася. Так, нерухомість у Києві та Київській області з торішнього жовтня подешевшала на 30-50% (у доларовому еквіваленті). При цьому сума отриманого позичальником кредиту не змінилася і з девальвацією гривні навіть зросла (для інвалютних позичок). Тому чим дорожче позичальник продасть машину або квартиру, тим менший залишок кредиту йому доведеться повертати банку надалі.
Аналогічна ситуації, коли продавець застави – фінорганізація. Такі установи, як правило, виставляють заставні об’єкти на продаж за поточними ринковими цінами і просто чекають, поки з’являться покупці.
Зрозуміло, що дорогі застави не користуються великим попитом. Натомість дешеві об’єкти – за ціною на 10-30% нижча за ринкову (коли позичальникові або банку потрібно терміново продати заставу) – змітаються покупцями в лічені дні. «Дешеві автомобілі продаються протягом двох-трьох днів, квартири – за тиждень», – зазначає Станіслав Шкуринський.